"Лісова пісня" Лесі Українки - це не лише один із вершин української драматургії, а й глибоко символічний твір, що відображає вічні духовні пошуки людини. Створена на межі реалізму та міфології, п'єса розкриває перед читачем світ природи, де кожен персонаж є втіленням певних ідеалів, бажань або страхів.
Центральна героїня Мавка - це втілення природи, її краси та вічності. Її нездоланне кохання до Лукаша стає метафорою вічної боротьби між природним і соціальним, духовним і матеріальним у світі людини. Через образи лісових істот, авторка показує гармонію природи, яка контрастує зі світом людей, їхніми пристрастями, обмеженостями та слабкостями.
"Лісова пісня" - це не просто казка чи легенда, це філософська рефлексія про вічні цінності, про пошуки ідеалу, про боротьбу добра і зла в душі кожної людини. Твір відкриває перед читачем глибини української душі, її зв'язок з природою, традиціями та культурою. Ця п'єса є своєрідним мостом між минулим і сучасністю, вічним і миттєвим, духовним і матеріальним &#